Get Adobe Flash player

ПРО НЕВИДИМІСТЬ ЗВИКЛОГО або як завдяки видимості звиклого досягти стану постійного здоров’я.

У науки сенсфізіологіки є таке поняття, як «Невидимість звиклого». Що це таке «Невидимість звиклого».

Образ «Невидимого звиклого» можна усвідомити почутою колись мною фразою: «Воно стало невидимим, як шпалери у кімнаті». Тобто, якщо виходити з цих двох понять, то «Невидимість звиклого» і «невидимість шпалер у кімнаті» можна порівняти до сенсфізіологіки сприйняття інформації Організмом Людини Розумної (див. Закон Бровка сенсфізіологіки). Таким чином, підсвідомість конкретної особи, практично, зливається інформаційно з всіма предметами Зовнішнього що оточують Організм. Так Організм Людини Розумної стає і інформаційно, і, що важливо в контексті цього дослідження, психологічно, а інколи навіть фізично, ними – тобто елементами та проявами «звиклого Зовнішнього».

Автор під час сенсфізіологічних дослідженнь часто замислювався над цією проблемою. Над таким універсальним Актом життєдіяльності Людини Розумної, як «невидимість звиклого» (читай як і невидимість шпалер у кімнаті, які щоденно «відбиваються на тобі» і тому стають невидимими). Бо ти стаєш інформаційно ними, а вони тобою. Основне, що примушувало замислюватися над цим феноменом,  це дослідити чи: «Корисне таке відчуття (точніше невідчуття) Людині Розумній?”, “Чи не корисне?». Адже цей факт «перестати бачити звикле», є вочевидь чимось корисним. Якщо воно існує в природі Людини Розумної. Точніше воно «продумано» під час проектування та побудови і Організму і психіки Людини Розумної.Так ось сенсфізіологіка досліджень цього «цікавого» явища доводить. Якщо ми візьмемо, наприклад, фізіологію, наприклад, лише одну тезу. а саме про фізіологічну функцію окорухових м’язів, а точніше їх ембріональність, а це надзвичайну значимість в актах підсвідомості (в актах підсвідомих реакцій). Тоді відсутність концентрації на звиклому, та відсутність «звертання Уваги» свого зору-погляду на звиклі предмети Зовнішнього, явно виключає окорухові м’язи (погляд) за ними. Як чимось небезпечним. А це, так виходить, виходячи з їх, окорухових м’язів, ембріональної значимості, виникає «виключення» тоді і усіх м’язів Організму з програми захисту тіла!

Довідка: З трьох ембріональніх листків, з яких розвиваються м’язи тіла Людини Розумної, її біоробота, два ембріональних листки йдуть на розвиток «таких малесеньких» окорухових м/язів… і лише один – на всю гору м’язів тіла! Таким чином і всі органи, і всі системи, і всі м’язи, всі вони практично звикло, ще з ембріональних часів, залежні від функції окорухових м’язів… Окорухові м’язи до того ж, через свою таку значимість для Організму Людини Розумної, мають ще і окремий,тобто індивідуальний, нерв від системи мозку… Щоб усвідомити ефективність для Організму Людини Розумної пропонованої далі технології зробити перекваліфікацію біоробота з «невидимого звиклого» на «видиме звикле», що необхідно  для реновації здоров’я, візьмемо до Уваги ще таку фізіологічну тезу. А саме про те, що боковий зір людини – це практичний зір. Адже саме боковий зір, це той зір, який дає можливість рухової реакції всього тіла на небезпеку. Або ж, в контексті дослідження “невидимого звиклого”, на наявність у «невидимому звиклому» раптових зовнішніх артефактів, включаючи будь який зовнішній предмет, або ж рух.

… До речі дослідженню такого явища, як «невидимість звиклого», мені допомогло те, що коли я звикло їду автомобілем з дачі, то в одній з місцевостей, при підійманні на пагорб, раптом в моєму боковому зорі, в якийсь невідомий момент контролю руху авто, виникає будинок, що самотній і закинутий стоїть оддалік. І я вже роками… автоматично роблю, незалежний від мене, поворот голови. І… «тупо» роздивляюся в деталях цей будинок. Хоча й бачив його сотні разів! Так «безцеремонно » повертає мені голову підсвідомість на артефакт, що виник в «невидимому звиклому».  Цей будинок – ОДИНОКИЙ. Одинокий в мережі звиклих факторів: дорога, дерева, села і т.д.  Цікаво, що у мене завжди виникає смуток. Ніби так “вже видимим від звиклого” цей роками покинутий, хоча вже майже добудований, будинок, тим до себе кличе людей. Що не виключено…

Але я не про це. Якщо свідомо прослідкувати автоматичні дії мого Організму та зробити сенсфізіологічний аналіз виникнення «позаштатного до звиклого» фактору (тут будинок), тоді ми зможемо усвідомити також і наступне. Що звиклі елементи  простору (від Зовнішнього) просто мусять перетворити своєю «стандартною» інформацією Організм Людини Розумної… в дійсно біоробота. В штивно-роботизований інструмент, бо є відсутніми реакції Уваги. І тим, відповідно, фізично обмежити розвиток і тіла Людини Розумної, і розвиток її розумності-ментальності, і дій, і реакцій… Адже, наприклад, з кімнати де ти живеш «окутаний інформаційно» невидимими шпалерами-меблями-співробітниками  і т.п.  вже нікуди не подінешся! І тому, подібні до моєї сенсфізіологічні реакції, мого Організму на одинокий будинок,, на раптові, наприклад, життєві ситуації, можуть ставати для Організму і психіки «непоправним ударом».

Чому? Та тому, що таке інформаційно-залежне становище Організму біоробота від звиклого оточення, повністю детренує Організм. І тому він змушений стати менш захищеним. а саме в момент виходу в завжди непрогнозоване Зовнішнє середовище. І тут навіть неважливо у яке. Чи то перейти з кімнати у кімнату, чи то з квартири-будинку вийти на вулицю, чи то з вулиці або міста поїхати у іншу місцевість і т.д. Ось саме таким чином, завдяки приведеному вище дослідженню сенсфізіологіки виникнення  «ефекту невидимості звиклого», ми приходимо до цікавого висновку  про корисність, наприклад, рекомендацій по переставлянню меблів… До слова. В своїй відеокнизі, в статті «Програма життєдіяльності Homo Sensus, Людини Свідомої» мною акцентувалося для керівників та власників підприємств про цю проблему, невидимість звиклого і техніку безпеки працівника, але пояснював дещо в іншому ракурсі, не демонструючи саму ідею «корисності-некорисності невидимого звиклого». Адже після усвідомлення процесів «напруженого очікування підсвідомістю небезпеки в невидимому звиклому», раз так швидко і роботизовано повертає все тіло «хочеш-не хочеш», як моє на будинок, тоді стає очевидним те, що заміна (тут приклад зміни меблів і їх розташування) «на довго» дати для тіла-біоробота ефект нормативних реакцій на небезпеку  не зможе. Адже фактор стабільного місця меблів, як зорової плями, знову стає швидко тією самою «невидимістю» в руховій послідовності Організму у просторі квартири чи офісу. Тому мотивованою, якщо переставляння Вами час від часу меблів неможливе, то може бути, наприклад, заміна картин або картинок на стінах, або переставляння позамеблевої атрибутики мешкання, наприклад, вазонів з квітами, тощо. Тобто, щоб ЩОСЬ НОВЕ вкидати, для тренінгу, в бокове поле зору… тим «лякаючи» підсвідомість. Це – «лякаючи» – необхідне для тренування підсвідомості на реакції «коли знадобиться». Але нам, сенсфізіологікам, слід зауважити й те, що і переставлення меблів, і перевішування картин, і переміщення вазонів з квітами, і… і…і … це все “штучна” дія на зовнішні фактори. Тобто знову дія на «об’єкти звиклого небачення щоб їх побачити». Проблема в тому і полягає, що нам з Вами, щоб досягти стану постійного здоров’я, завдяки нормативним, а не з ляку, реакціям Організму (підсвідомості), неможливо переставити, наприклад, стіни кімнати, “невидиме звикле”, нам неможливо перемістити дерева і будинки на своїй, звиклій вже, вулиці, не перемістити саму вулицю, не перемістити місто… Навіть не завжди, а тим паче не всім, вдається переміщувати з об’єкта звиклого на об’єкт незвиклий своє тіло (хоча така технологія від науки сенсфізіологіки, як Ментальна гімнастика, єдине що надає таку можливість). Добрі можливості для Людини Розумної в цьому плані – це відпустка, відрядження, гостини. Де все незвикле. Але кому таке часто випадає. Тому для Людини Свідомої, для досягнення нею стану постійного здоров’я, необхідно скористатись саме сенсфізіологікою цього явища “невидимість звиклого і його денонсацію” і, взяти, наприклад, що просто, пройтися хоч пару кроків по кімнаті. Або по дорозі якою йдете звикло на роботу. Або по офісу…  і т.д. Але із закритими очима! Для Чого. Щоб ПОБАЧИТИ звикле незвиклим.

Додаткова інформація: Дуже ефективним буде виконання такої сенсфізіологічної процедури-технології актуалізації реакцій біоробота «пройтися пару кроків із закритими очима, щоб відкривши їх ПОБАЧИТИ незвиклим звикле»… це ще і зробити щось в цей момент такого інстинктивного напруження підсвідомості… Для Чого? Бо саме в момент виконання процедури «пройтися з закритими очима», яка надає можливість досягнення реновації стану здоров’я, відбудеться піднімання з-під нашарувань звиклості, нашарувань зорової інформації, певного інстинктивного бажання, відповідно до Програми у вашому Організмові. Яке, така умова технології, потрібно “відслідкувати” і зробити. Це може бути бажання їсти, або виникне бажання пити, або навіть бажання Організмом видалити відходи життєдіяльності… Тобто всі ці що виникнуть реакції у вашого Організму, виникнуть від бажання підсвідомості нормалізувати якісь процеси. І все це через нове бачення звиклого. Яке йде від реакції самозахисту, щоб побачити те що оточує. Ви з закритими очима робите пару кроків, щоб згодом детально підсвідомо роздивитися чи все безпечне, чи я через щось не перечеплюся і т.д. Через оце підсвідоме бажання побачити ВЖЕ («світ ясний») після зроблених кроків, адже ходіння у вертикальному стані притаманне лише Людині Розумній, це архестресова ситуація і через це вона є домінантою при цій процедурі, виникне, звернете Увагу, після інстинктивного  відкриття очей одночасна поява всього. І це приверне Увагу вашого погляду, моментально, і в цьому суть технології реновації Організму, до невидимих до цього, тобто колись звиклих, окремих елементів що оточують життя тіла. А якщо врахувати ще й те, що Людину Розумну примушують активуватися, навіть вставати з ліжка, в основному такі фактори: як пошук місця випорожнення відходів внутрішньої життєдіяльності Організмом, пошук щось поїсти-попити. пошук цікавого «А що ж це таке і що ж там?» та “похід до мети”… Тоді Людині Свідомій приходить усвідомлення того, що такі дві причини зовнішньої активності, такі, як видалення відходів та пошук їжі, притаманні в основному тваринному світові… То, натомість, така причина «організованого» вами самопримушення цим методом до такої “розумної активності” як ЦІКАВІСТЬ (пізнання), стає домінантною лише в Людини Розумної. Розумнішаєте.

Так ми з вами на базі цього робимо важливий висновок, що коли після зроблених кроків з закритими очима у тіла, як вашого біоробота, виникне інстинктивне бажання побачити, а воно мусить виникнути завдяки інстинкту самозахисту, тоді перший, побачений вашим зором об’єкт чи елемент Зовнішнього, звернете Увагу, буде вами детально і уважно розглянутий. Така реакція Організмом. Так само як було, що і я був «примушений» роздивитися в деталях, та ще й емоційно, одинокий будинок (у прикладі). Що це означає? Те, що цим «деталічним розглядуванням» будуть  активуватися, і при цьому саме незвикло, найважливіші для здоров’я тіла, це окорухові м’язи. Саме ті м’язи, які, як ми дослідили, перестали функціонувати у звиклому середовищі. Нам і було потрібно це, для відновлення стану здоров’я всього того, що залежало від них. А це, як зупинявся, все в Людині Розумній, бо тварини очима не роздивляються, вони “на об’єкт” концентруються (медитують). Завдяки такій простій та ефективній сенсфізіологічній процедурі-технології,обов’язково відновиться не лише істинний зір вашого тіла, але також відбудуться інші позитивні процеси по ліквідації штивності та роботизації Організму. А якщо бути ще точнішим, то, паралельно з відновленням істинного зору на Зовнішнє, відбудеться поновлення гнучкості суглобів, активація фасцій, нормування систем гомеостазу Організму, цих трьох факторів стану молодості і постійного стану здоров’я.

Наука сенсфізіологіка цим “незвиклим” дослідженням вам пропонує. Під час виникнення будь яких проблем зі здоров’ям (тобто при відчутті втрати стану постійного здоров’я) ви, володіючи Свідомістю, адже досліджуючи сенсфізіологіку явищ і процесів, як тут про “Невидимість звиклого”, ви вже стаєте Людиною Свідомою, візьміть і закрийте на мить очі. І пройдіться так хоч пару кроків по звиклому. Наприклад по квартирі, чи офісу. І коли відкриєте очі… і побачите звикле видимим… і чомусь, вже знаючи чому, зачнете деталічно роздивлятися ЩОСЬ на що сконцентрували свою працю окорухові м’язи… здоров’я відразу відновиться.

Подякуйте науці сенсфізіологіці за надану можливість омолодитися. А, ще точніше, – оживити тіло, свого біоробота що “переносить розум від пункту А до пункту Б”. І саме тим перейти в стан постійного здоров’я. А це означає перейти і фізіологічно, і ментальністю в свій Організм, в кожну його часточку. Організм Людини Свідомої, який завжди знаходиться в стані постійної радості і постійного здоров’я.

 

професор Олександр Харченко

 

Луцьк, вул.Червоної Калини 9/3

тел: +38 (0332) 247440

моб: + 38 (0508760217),

4 Responses to “ПРО НЕВИДИМІСТЬ ЗВИКЛОГО або як завдяки видимості звиклого досягти стану постійного здоров’я.”

  • Володимир:

    Добрий день, Олександр.
    Прочитав статтю і зрозумів що ви людина розумна, але невіруюча.
    Сенсфізіологіка – наука про тіло (прах земной), а здоров’я людини це не тільки і не стільки здоров’я тіла. Набагато важніше духовне здоров’я.
    Чи ви не згодні з цим ?

Leave a Reply

Мова:

Календар
Лютий 2012
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
« Кві    
 12345
6789101112
13141516171819
20212223242526
272829